Бро, я тут расскажу тебе свою историю, как я купил закладки с кодеином и пристроился к девчонкам на улице. Охуенная история, но будь готов, что она наркоманская и с гопницким сливом.
Короче, все началось с того, что я запалил в интернете стрим, где чувак рассказывает, какие хулиганские штуки можно вытворять с помощью GPS. Включил этот стрим, и у меня в голове гофрон начало пыряться от возможностей.
Ну, а дальше я сел с приятелем и решил курнуть перед выходом. Знаешь, у нас такая традиция - закладки покупать перед катанием по нашим легашам. Так что, договорились заранее с нашим дилером и сорвались по улицам в поисках нашей удачи.
Стоим мы у одного тупика и пытаемся устроиться, чтоб никто не видел. Вот тут-то и произошла измена. Я вижу издалека наших легашей, а как же иначе, если смотрел их через GPS на телефоне. Пиздец! Накрыли!
- Братва, шлендить лишний раз? - решил я и предложил своему другу сваливать отсюда.
Но парень, охуенная морда, говорит, что проблема не в наших ногах, а в голове. Что мы должны держаться крепко и не париться по поводу легашей. Ну что ж, подумал я, у нас просто нет выбора.
А вот теперь самое интересное. Когда уже разложили все наши закладки и готовы к пырянию, мы услышали сирены полиции. Они уже были рядом, и притормозили возле нас. Я, блять, перепугался и даже нежно обосрался.
Тут мы взяли весла в свои руки и подошли к полицейским. Я сделал вид, что вопросов у меня нет, а на самом деле уже думаю, как им сбежать. В голове крутится гофрон мыслей, но я не собираюсь отказываться от нашей курьезной победы.
- Ребятки, вы меня за лоха держите? - прокричал я, стараясь вписаться в образ настоящего хулигана. - Мы тут просто чиллим и отдыхаем, так что, чего вам еще надо? - добавил я, пытаясь выглядеть невозмутимо.
Парни из легашей, охуенные ребята, переглянулись и кивнули. Им видимо было слишком лениво связываться с добровольными пыряльщиками, да и от нас больше хлопот, чем пользы.
Мы с другом, оказывается, выгородили себе такую позу, что полицаи решили не суваться и просто ушли. Благодаря этому я понял, что сегодня мой день, и мы решили еще немного покультурить.
Прошли мы около стримеров, которые снимали на улице свои гандоны. Ну и я не устоял, подошел и предложил им покурить наши закладки, чтоб было веселее. Парни согласились и снимали на камеру, как мы пили кодеин и лопали мандарины.
Так я и пристроился к девчонкам на улице. Они, блять, нас видят, а мы - все наши гопницкие закладки и курение. Что тут скажешь, прямые стримеры на улице.
У меня даже получилось подзаработать, предлагая им свои услуги. Делаю вид, что вижу, какая девушка одна, и предлагаю ей пойти со мной пошлендить. Некоторые соглашаются, и мы вместе отправляемся куда-нибудь, чтоб продолжить нашу веселую хуиту.
- Малышка, я тебя буду беречь и кормить закладками. Хочешь перейти нашу границу и попробовать настоящий экстрим?
И тут она, улыбаясь, соглашается. Я, блять, охуенный гопник, а некоторые бабы просто ищут приключений и решают их на улице. Ну да ладно, курить закладки и пристраиваться к шлюхам - это наш выбор. Ночь еще не кончилась, и у меня есть еще много этих историй. Подожди, еще все впереди!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
